Політика щодо конфлікту інтересів

Етичної комісії Української асоціації ігрової терапії

1. Загальні положення

1.1. Ця Політика визначає принципи, правила та процедури запобігання, виявлення, декларування та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності Етичної комісії Української асоціації ігрової терапії (далі – Етична комісія).

1.2. Політика розроблена відповідно до:

• Статуту Української асоціації ігрової терапії;
• Етичного кодексу Української асоціації ігрової терапії;
• Положення про Етичну комісію;
• міжнародних професійних стандартів і рекомендацій у сфері ігрової терапії;
• чинного законодавства України.

1.3. Метою цієї Політики є забезпечення незалежності, об’єктивності, професійної доброчесності, прозорості та неупередженості під час діяльності Етичної комісії, а також зміцнення довіри до її рішень.

1.4. Усі члени Етичної комісії зобов’язані діяти виключно в інтересах забезпечення високих професійних та етичних стандартів практики ігрової терапії, незалежно від особистих чи професійних взаємовідносин.

2. Терміни та визначення

2.1. Конфлікт інтересів

Конфлікт інтересів — це ситуація, за якої особисті, професійні, фінансові, сімейні чи інші приватні інтереси члена Етичної комісії можуть впливати або створювати обґрунтоване враження впливу на його незалежність, об’єктивність та неупередженість під час виконання повноважень.

2.2. Потенційний конфлікт інтересів

Обставини, які можуть призвести до виникнення реального конфлікту інтересів у майбутньому.

2.3. Реальний конфлікт інтересів

Ситуація, коли приватний інтерес члена Комісії вже впливає або може безпосередньо вплинути на його рішення чи дії під час розгляду конкретної справи.

2.4. Приватний інтерес

Будь-який майновий або немайновий інтерес, що виникає у зв’язку з особистими, сімейними, дружніми, професійними, академічними, фінансовими чи іншими позаслужбовими відносинами.

3. Випадки можливого конфлікту інтересів

3.1. Конфлікт інтересів може виникнути, якщо член Етичної комісії:

• перебуває у сімейних, родинних, близьких особистих або романтичних відносинах із будь-якою стороною справи;
• є колегою, роботодавцем, працівником, керівником або підлеглим однієї зі сторін;
• перебуває або перебував у відносинах супервізора, супервізованого, наставника (ментора), викладача, тренера чи слухача навчальної програми щодо будь-якої сторони;
• надавав психологічну допомогу, консультування, ігрову терапію або інші професійні послуги будь-якій стороні справи;
• має спільну професійну практику, проект, грант або інші професійні чи фінансові інтереси зі стороною справи;
• був безпосереднім учасником подій, які стали предметом звернення;
• публічно висловлював оцінки щодо суті справи до її розгляду;
• має будь-які інші обставини, що можуть поставити під сумнів його незалежність або неупередженість.

4. Обов’язок декларування конфлікту інтересів

4.1. Кожен член Етичної комісії зобов’язаний до початку розгляду справи повідомити про наявність реального або потенційного конфлікту інтересів.

4.2. Повідомлення здійснюється письмово або усно під час засідання із внесенням відповідної інформації до протоколу.

4.3. Неповідомлення про конфлікт інтересів розглядається як порушення професійних та етичних стандартів діяльності Етичної комісії.

5. Самовідвід

5.1. У разі виникнення конфлікту інтересів член Комісії зобов’язаний заявити самовідвід.

5.2. Особа, яка заявила самовідвід:

• не бере участі в обговоренні справи;
• не має доступу до матеріалів її розгляду після заявлення самовідводу;
• не бере участі у голосуванні;
• не впливає на прийняття рішення.

5.3. Самовідвід оформлюється протоколом засідання Етичної комісії.

6. Врегулювання конфлікту інтересів

6.1. У разі виявлення конфлікту інтересів Голова Етичної комісії:

• приймає рішення про самовідвід;
• забезпечує подальший розгляд справи без участі відповідного члена Комісії;
• за необхідності залучає незалежного експерта або іншого члена Комісії.

6.2. Якщо конфлікт інтересів виникає у Голови Етичної комісії, він зобов’язаний заявити самовідвід.

6.3. У такому випадку головування під час розгляду відповідної справи здійснює заступник Голови або інший член Комісії, визначений рішенням Етичної комісії.

7. Контроль за дотриманням Політики

7.1. Контроль за виконанням цієї Політики здійснює Голова Етичної комісії.

7.2. У разі порушення вимог Політики Правління Асоціації може:

• звернути увагу члена Комісії на допущене порушення;
• рекомендувати проходження додаткового навчання з питань професійної етики;
• ініціювати дострокове припинення повноважень члена Етичної комісії відповідно до Статуту.

8. Конфіденційність

8.1. Інформація про наявність конфлікту інтересів, заявлений самовідвід та рішення щодо його врегулювання є конфіденційною.

8.2. Відомості використовуються виключно для забезпечення незалежного та справедливого розгляду звернення.

8.3. Обробка персональних даних здійснюється відповідно до законодавства України.

9. Принципи діяльності

Під час застосування цієї Політики члени Етичної комісії керуються такими принципами:

• незалежність;
• професійна доброчесність;
• неупередженість;
• прозорість процедур;
• справедливість;
• конфіденційність;
• рівність сторін;
• пріоритет найкращих інтересів дитини;
• повага до прав і гідності кожної людини;
• професійна відповідальність.

10. Прикінцеві положення

10.1. Ця Політика затверджується Правлінням Української асоціації ігрової терапії та набирає чинності з дня її затвердження.

10.2. Зміни та доповнення до цієї Політики затверджуються Правлінням Асоціації в порядку, визначеному Статутом.

10.3. У випадках, не врегульованих цією Політикою, Етична комісія керується Статутом Асоціації, Етичним кодексом, Положенням про Етичну комісію, рішеннями Правління, чинним законодавством України та міжнародними професійними стандартами у сфері ігрової терапії.